Проект "Hoobastank" з'явився на світ в одному з передмість Лос-Анджелеса в 1994 році. Приводом для його створення стало знайомство вокаліста Дуга Робба і гітариста Дена Естрін, які зустрілися на конкурсі шкільних груп. Третім членом команди став басист Маркку Лаппалайнен, що складався раніше разом з Естрін у формації "Idiosyncratic". Завершив комплектування складу барабанщик Кріс Хессе, знайдений за оголошенням у місцевій газеті.

Група "Horslips", яку називали ірландським відповіддю "Steeleye Span", утворилася в 1970 році. До її складу увійшли Джим Локхарт (р. 2 лютого 1949; клавішні, духові), Емон Карр (р. 12 листопада 1949; ударні), Чарльз Про Коннор (р. 14 жовтня 1949; скрипка, мандоліна, вокал), Баррі Делвін ( р. 28 листопада 1946; бас, вокал) і Джоні Фін (гітара, вокал).

Ця американська група утворилася наприкінці 60-х років. Спочатку це був лише побічний проект від "Jefferson airplane", але з часом став цілком самостійною одиницею. Групу заснували два старих друга, учасники "Аероплану", Джек Кеседі (р. 13 квітня 1944, Вашингтон; бас) і Йорма Кауконен (р. 23 грудня 1940, Вашингтон; гітара, вокал). Джек і Йорма раніше разом вчилися в одній вашингтонської музичній школі і обидва захоплювалися блюзом, слухаючи платівки старшого брата Джека.

У 1987 році клавішник Грег Джіуффріа (екс-"Angel") сумлінно трудився в проекті імені себе самого ("Giuffria"). Його команда готувалася до запису третього альбому, але тут шляху Грега перетнулися з Джином Сіммонсом. Джіуффріа представив Сіммонсу останню демку, і знаменитий "Кісс" зацікавився нею. Єдине, що не сподобалося Сіммонсу - це вокал Девіда Ейслі, і з подачі басиста Чака Райта місце біля мікрофона зайняв Джеймс Крістіан з "LA

Пол Хітон (р. 9 травня 1962) вперше зайнявся музикою в 1977 році, коли, наслухавшись "Sex Pistols", "Clash" і "Jam", організував панк-групу "Tools Down". Трохи згодом його смаки змінилися і разом з Норманом Куком (справжнє ім'я Квентін Кук) Пол зібрав поп-бенд "Stomping Pond Frogs". Коли й ця команда розпалася, Хітон закінчив навчання і якийсь час працював в нетворчих областях.

Легендарний блюзовий музикант Честер Артур Бернетт, відомий усьому світу як Хаулін Вульф, народився 10 червня 1910 недалеко від містечка Вест Пойнт, штат Міссісіпі. Свій перший музичний досвід Честер отримав в баптистській церкві, де він, будучи підлітком, співав по неділях. Доля Бернетта остаточно визначила з того моменту, коли його батько придбав йому гітару і познайомив з відомим блюзменом Чарлі Петтон.

"Huey Lewis and the News" за короткий час змогли перетворитися з ресторанної команди в одну з найбільш успішних поп-рок-груп Америки. Зі своїм простеньким рок-н-ролом вони наштампували чимало хітів, таких як "Workin for a Livin", "I Want a New Drug", "The Heart of Rock & Roll", "Hip to Be Square", "The Power of Love ".

Початок історії "Human fortress" було покладено в 1997 році, коли Пабло Джей Таммен (бас), Торстен Вольф (гітара) і Волкер Трост (гітара) замутили проект "Timezone". За оголошенням у одному з ганноверським журналів вони знайшли барабанщика. Потім був підібраний якийсь вокаліст, і разом з ним записана демка. Матеріал ще не встиг вийти у світ, як банда розпалася.

Історія "Human League" - це історія по суті двох радикально розрізняються британських груп, однією прогресивно-експериментальної, інший мелодійної та комерційної. Перше втілення групи було сформовано влітку 1978-го в складі: Ян Крейг Марш (нар. 11 листопада 1956, Шеффілд, Англія; синтезатор), Мартін Уер (р. 19 травня 1956, Шеффілд, Англія; синтезатор), Філ Оукі (р.

Після відходу з "Small Faces" Стів Марріотт приєднався до колишнього фронтмену "Herd" Пітеру Фремптон. У результаті спільних репетицій на світ з'явився новий проект, "Humble Pie". Компанію в цей справі Стіву і Пітеру склали басист Грег Рідлі (екс-"Spooky Tooth") і ударник Джеррі Ширлі (екс-"Valkyrie"). Перші сесії четвірки, цілком підходила під статус "супергрупи", відбулися в будинку Марріотт в Ессексі на початку 1969-го.

Мелодік-рок-група "Hurricane" з'явилася на світ у середині 80-х років завдяки старанням молодших братів музикантів з "зоряного" складу "Quiet riot", Роберта Сарзо (гітара) і Тоні Кавазо (бас). На початковій стадії команда була укомплектована ударником-англійцем Джоном Ширер і вокалістом Джоном "Уорд" Уордом. Якийсь час колектив існував у вигляді квінтету, але перебування другого гітариста Майкла Гая в "Hurricane" було дуже недовгим (згодом Гай працював в "House of lords").

Незважаючи на те, що "Husker Du" починали як хардкор-банда, в їх музиці незбагненним чином з'являлися елементи фольку, шістдесятницькій поп-року, психоделії і навіть блюзу (втім, ретельно захованого під товстим шаром агресії і гітарного фідбека), а трешевий ритм вдало гармоніював з мелодизмом. За всією цією унікальністю переховувався незвичайний талант головних композиторів групи, гітариста Боба Моулда і барабанщика Гранта Харта.

"Hydra Vein" були однією з невеликої кількості британських команд, що спробували зібрати хоч який-небудь врожай на грунті трешу. Група була утворена навесні 1987 року з ініціативи бас-гітариста Демон Медісон, який покинув ряди Брайтонському формації "Deathwish" з наміром позапісивать власний матеріал. Для реалізації ідеї Демон залучив свого братика-ударника Натана (відведені їм із тієї ж "Deathwish") і вокаліста Майка Кіна.

Ця детовая команда зобов'язана своєю появою на світ Петеру Тагтгрену. Свою музичну діяльність він розпочав у 1984 році в групі "Conquest", де разом з ним грав ударник Ларс Соку. Після цього Петер відправився до Америки, де деякий час був учасником "Meltdown" і "Malevolent creation". Після повернення до Швеції у жовтні 1991 року Тагтгрен організував проект під назвою "Seditious".

Ліверпульська команда "Ian & The Zodiacs" ніколи не мала успіху у себе на батьківщині, але завдяки крутому назві і вмінню непогано грати ритм-енд-блюз користувалася популярністю в Німеччині. Історія її почалася в 1958 році з виникнення шкільного джаз-бенду "The Zodiacs". Коли ансамбль зібрався виступити в "Savoy Hall", промоутер запропонував хлопцям обзавестися вокалістом.

Ян Гіллан (р. 19 серпня 1945) - один з найбільших рок-вокалістів всіх часів і народів. У ранньому віці він встиг змінити кілька команд, у тому числі "Garth Rockett and The Moonshiners", "Jess Thunder and The Javelins", "Episode six". Але справжню славу Гіллан пізнав у складі "Deep purple" в той період, коли вийшли такі шедеври як "In rock" і "Machine head".